Що таке хвороба Паркінсона?
Хвороба Паркінсона – хронічна прогресуюча поразка головного мозку, при якому розвиваються нейродегенеративні порушення з боку центральної нервової системи. Найчастіше патологія зачіпає людей похилого віку старше шістдесяти років, хоча поступово захворювання молодшає. МРТ при Паркінсоні дозволяє виявити патологічні зміни і призначити лікування, яке уповільнить прогресування хвороби, хоча вона і належить до невиліковних.
Симптоми хвороби Паркінсона
Патологія характеризується типовими симптомами, які поступово наростають. Розвиваються ознаки хвороби Паркінсона, що впливають на моторні функції:
- тремор кінцівок, який поступово посилюється;
- уповільненість і скованність рухів;
- порушення роботи вестибулярного апарату – втрата орієнтації у просторі;
- порушення дрібної моторики – людині стає складніше писати, зав’язувати шнурки, виконувати інші прості дії руками.
Також хвороба Паркінсона зачіпає інші системи організму, призводить до дисфункцій спорожнення сечового міхура, емоційної нестабільності, забудькуватості та безсоння.
Діагностика хвороби Паркінсона на МРТ
МРТ діагностика хвороби Паркінсона сприяє чіткому виявленню дегенеративних змін у нервових клітинах, на їх місці виникають порожнечі. Магнітно-резонансна томографія може виконуватися необмежену кількість разів без згубного впливу на людину, оскільки не використовуються рентгенівські промені.
Хвороба Паркінсона на МРТ чітко візуалізується, що дає змогу встановити стадію її розвитку, локалізацію та інші характеристики. Після цього лікар може розробити детальний лікувальний план, який допоможе полегшити перебіг життя хворого, полегшити симптоматичні прояви хвороби.
Висновок
Сьогодні хвороба Паркінсона входить до числа невиліковних патологій, проте це не означає, що потрібно не діяти при її виявленні. Позитивна відповідь на запитання показує чи МРТ хвороба Паркінсона означає, що діагностика дозволить продовжити пацієнтові життя і зробити його більш комфортним. При виявленні захворювання на ранніх стадіях можна обійтися консервативною терапією. У цьому випадку хірургічна корекція наявних порушень не буде потрібна.