МРТ (магнітно-резонансна томографія) — це діагностичний інструмент, що виявляє структурні зміни в головному мозку, які можуть викликати судоми або бути пов’язані з епілепсією.
Можливість дивитися на структури мозку важлива для лікування пацієнтів з епілепсією з таких причин
- Після першого нападу МРТ можна використовувати для виявлення будь-якого серйозного захворювання, яке могло спровокувати напад, наприклад пухлини головного мозку або артеріовенозної мальформації (аномалії кровоносних судин).
- Це може допомогти визначити правильний тип нападу та синдром. Наприклад, парціальні напади зі швидким вторинно-генералізованим початком можуть бути неправильно витлумачені як первинно-генералізовані напади. Якщо МРТ показує структурне поразка, що є можливим джерелом нападів, їх можна правильно класифікувати як парціальні за своєю природою. Класифікація має вирішальне значення для найкращого лікування.
- Інформація з МРТ використовується для оцінки ймовірності того, що хірургічне втручання буде ефективним для контролю судом у людини. Наприклад, він може виявити мезіальний скроневий склероз або кавернозну ангіому (що зазвичай дає сприятливий хірургічний прогноз), а також вади розвитку кори головного мозку (які мають менш сприятливий прогноз для контролю нападів після операції).
- Перед операцією МРТ допомагає визначити хірургічний підхід та обсяг мозкової тканини, що видаляється.
Які типи змін, характерних для епілепсії, можна виявити на МРТ?
Пухлини
Загалом пухлини головного мозку є відносно рідкісною причиною нових нападів.
Пороки розвитку кори
Термін «пороки розвитку кори головного мозку» відноситься до ряду порушень розвитку головного мозку, присутніх при народженні. Вони стосуються проблем у розвитку певних областей мозку.
Мезіальний скроневий склероз
Склероз (ущільнення та пов’язані з ним зміни тканин) у мезіальній (внутрішній) частині скроневої частки часто зустрічається при скроневій епілепсії.
Неокортикальний гліоз через травму головного мозку
Ушкодження головного мозку всіх типів, спричинені травмою, інфекцією, запаленням або інфарктом, зазвичай призводять до розвитку області гліозу в неокортексі (шарі кори головного мозку, званому «нео» [новий], тому що він є найновішим). покращуватись). Ця область гліозу може оточувати область некрозу головного мозку, де всі клітини загинули. Коли це відбувається, клітини мозку не працюють належним чином.