Що таке неврома Мортона?
Неврома Мортона – це патологічний стан стопи, при якому розростається фіброзна тканина міжпальцевого нерва. Вона є одним із проявів тунельного синдрому, що зачіпає окремий нерв між пальцями на ділянці довжиною до півтора сантиметрів, шириною – до 0,5 см.
Розвиток невроми Мортона пов’язаний з регулярним мікротравмуванням стопи, компресійними розладами та прогресуючим плоскостопістю. Діагностика невроми Мортона на МРТ – ефективний спосіб вчасно виявити патологію та призначити ефективне лікування.
Симптоми невроми Мортона
Найчастіше невром Мортона супроводжується такими симптоматичними проявами:
- больові відчуття різного ступеня інтенсивності;
- втрата чутливості пальців на стопі (в області розростання фіброзної тканини);
- свербіж і поколювання в кінцівках;
- зміна ходи.
З часом інтенсивність симптомів наростатиме, і можлива втрата рухової активності, якщо не вжити заходів. Болі стають нестерпними, особливо сильними після фізичної активності та тривалого перебування у стоячому положенні. Для нормалізації стану людині часто доводиться відпочивати.
Діагностика невроми Мортона на МРТ
Неврома Мортона на МРТ є чітко візуалізованим явищем. На знімку фахівець може побачити затемнену область, локальне ущільнення. Однак магнітно-резонансна томографія є лише однією з методик визначення діагнозу. Для точного встановлення патології, її диференціювання з інших патологічних станів стопи також виконують рентгенографію, УЗД, візуальний огляд стопи.
Діагностика повинна мати комплексний характер, анамнез має бути детально зібраний лікарем-неврологом. Для виключення онкологічної природи, невроми можуть взяти зразок тканини на аналіз.
Висновок
МРТ при невромі Мортона необхідно виконати якнайшвидше з використанням професійного томографа. У мережі діагностичних центрів «СДС» ви можете отримати кваліфіковану допомогу, що допоможе скласти чіткий лікувальний план та якнайшвидше повернутися до повноцінного життя без болю. Лікування невроми Мортона має бути регулярним, воно передбачає носіння ортопедичної устілки для зменшення навантаження на стопу та відновлення нормального становища її склепіння.