Що таке олігодендрогліома?
Олігодендрогліома – ураження одного з типів гліальних клітин головного мозку, які називаються олігодендроцитами. Вони відповідають за вироблення мієліну – жирового покриття для нервових клітин. Найчастіше патологічні процеси зачіпають скроневі та лобові частки, призводять до стискання здорових структур. Результатом стає порушення функціональності певних органів, за які відповідають уражені гліальні клітини. Щоб виявити пухлину, проводиться МРТ при олігодендрогліомі.
Симптоми олігодендрогліоми
Симптоматичні прояви залежать від місця локалізації патологічного процесу та можуть зачіпати координацію уваги, мовлення, пам’ять, слух, рухову активність. Можна виділити такі типові ознаки олігодендрогліоми:
- поява нудоти та блювання;
- розвиток головного болю, який тривалий час не проходить (мігрені);
- порушення координації рухів;
- погіршення слуху, зору, концентрації уваги.
Пухлинна освіта також може натискати на структури, що відповідають за психіку людини. Тому хворі можуть стикатися з різкими перепадами настрою, дратівливістю, агресивністю.
Діагностика олігодендрогліоми на МРТ
Щоб виявити пухлину, виконуються неврологічний огляд, а також використовуються методи медичної візуалізації. Для того щоб визначити розміри та локалізацію новоутворення проводять МРТ діагностику олігодендрогліоми. Процедуру виконують на томографах потужністю від 1,5 Тесла та вище.
Олігодендрогліома на МРТ є чітко окресленою структурою, причому вона визначається навіть на ранніх стадіях прогресування. Надалі цей аналіз стає фундаментом призначення індивідуального лікувального плану. Додатково може бути потрібна біопсія – взяття зразка пухлини для лабораторної діагностики.
Висновок
Можна ствердно відповісти на запитання, чи МРТ показує олігодендрогліому. Такого результату можна досягти під час використання сучасного діагностичного обладнання та інтерпретації результатів кваліфікованими фахівцями. Це стає ключем до вибору ефективної тактики лікування, яка може включати хіміотерапію, що підтримує або радіаційну терапію. У критичних випадках призначається хірургічне втручання.