Що таке сифіліс?
Сифіліс — це хронічне інфекційне захворювання, яке викликається бактерією Treponema pallidum. Інфекція передається переважно статевим шляхом, а також може передаватися від матері до дитини під час вагітності.
Захворювання має кілька стадій і за відсутності лікування може вражати шкіру, слизові оболонки, лімфатичну систему, внутрішні органи, кісткову тканину та нервову систему. Саме системний характер сифілісу потребує комплексного підходу до діагностики та оцінки стану організму.
Симптоми сифілісу
Клінічні прояви сифілісу залежать від стадії захворювання та можуть значно відрізнятися. На ранніх етапах симптоми часто обмежені локальними проявами, а надалі набувають системного характеру.
До основних ознак сифілісу відносяться шкірні висипання, безболінні виразки в місці первинного зараження, збільшення лімфатичних вузлів, загальна слабкість, підвищення температури тіла, а при пізніх формах – ураження внутрішніх органів та нервової системи. При появі таких симптомів необхідно звернутися до лікаря.
Діагностика сифілісу на УЗД
Сифіліс на УЗД не візуалізується безпосередньо, оскільки ультразвукове дослідження не дозволяє виявити збудника захворювання. УЗД при сифілісі використовується для оцінки стану внутрішніх органів та виявлення непрямих ознак ураження.
За призначенням лікаря може проводитися ультразвукове дослідження печінки, селезінки, лімфатичних вузлів, а також інших органів при підозрі на ускладнений перебіг захворювання. Дослідження допомагає визначити, чи УЗД показує сифіліс у вигляді вторинних органних змін.
Основними методами діагностики сифілісу залишаються лабораторні аналізи крові. В окремих клінічних ситуаціях додатково можуть застосовуватися МРТ або КТ для оцінки ураження внутрішніх органів, проте діагностика УЗД сифілісу використовується виключно як допоміжний метод.
Що треба запам’ятати про сифіліс на УЗД
УЗД при сифілісі застосовується для виявлення можливих ускладнень та оцінки стану внутрішніх органів, але не є методом підтвердження діагнозу. Остаточний діагноз і тактика лікування визначаються лікарем на підставі лабораторних досліджень та клінічної картини.