Що таке синдром кінського хвоста?
Синдром кінського хвоста – патологічний стан, який є результатом стискання нервових закінчень каудального кінця спинного мозку. В результаті порушуються рухові процеси ніг та сечостатевої системи. При цьому захворювання не можна розглядати як безпосереднє ушкодження спинного мозку.
МРТ при синдромі кінського хвоста дає можливість виявити патологічний процес та диференціювати його від інших небезпечних станів – пухлин, спинального стенозу, механічних травм та іншого.
Симптоми синдрому кінського хвоста
Можна виділити такі ознаки синдрому кінського хвоста:
- болючі відчуття в поперековому районі;
- втрата чутливості в області сідниць, пахової зони;
- порушення рухливості нижніх кінцівок;
- погіршення статевих функцій, у тому числі порушення ерекції у чоловіків;
- неконтрольоване випорожнення кишечника або сечового міхура.
Симптоми синдрому кінського хвоста схильні до наростання за відсутності належного лікування. Щоб уникнути паралічу ніг та критичного порушення статевих та сечовипускальних функцій, потрібно пройти ретельну діагностику з призначенням індивідуального лікувального плану.
Діагностика синдрому кінського хвоста на МРТ
Синдром кінського хвоста на МРТ проявляється у вигляді патологічних ділянок спинного мозку. Магнітно-резонансна томографія виконується на апаратурі потужністю від 1,5 Тесла та вище для чіткої візуалізації. Для точного підтвердження діагнозу призначають мієлографію з комп’ютерною томографією.
МРТ діагностика синдрому кінського хвоста є отруйною точкою, яка дозволяє встановити діагноз та розробити план лікування. Залежно від стадії виявлення невриноми, ліпоми кінського хвоста на МРТ може призначатися хірургічне втручання або застосовуватися медикаментозна терапія кортикостероїдами.
Висновок
Можна з упевненістю ствердно відповісти на запитання, чи МРТ показує синдром кінського хвоста. Важливо своєчасно звернутися до лікаря, щоб поставити діагноз та визначити причини формування патології. Термінове оперативне втручання виконується, якщо синдром кінського хвоста суттєво погіршує функціональність внутрішніх органів. В інших випадках можна обійтися лікарською терапією.