Що таке склероз гіпокампа?
Склероз гіпокампа – форма епілептичного процесу, за якої об’єм нервової тканини стає меншим. Знищення нейронів у медіальних відділах скроневих часток призводить до появи регулярних нападів епілепсії. Тому важливо своєчасно виявити патологію, зокрема за допомогою
МРТ діагностики склерозу гіпокампа.
Порушення структури гіпокампа розвивається найчастіше на тлі перенесеного інсульту. Також у групі ризику перебувають пацієнти, які страждають на артеріальну гіпертензію і різні форми цукрового діабету.
Симптоми склерозу гіпокампа
Приводом для ретельної діагностики стають такі
ознаки склерозу гіпокампа:
- виникнення нападів паніки;
- регулярні судомні напади;
- порушення пам’яті та когнітивних процесів;
- часті мігрені, які не нейтралізуються анальгетиками;
- порушення сну, запаморочення.
Виявлення цих симптомів явно свідчить про те, що потрібно вирушити на прийом до лікаря-невролога. Однак вони можуть бути проявами інших хвороб, тому важливо провести поглиблене
МРТ за склерозу гіпокампа.
Діагностика склерозу гіпокампа на МРТ
Склероз гіпокампа на МРТ чітко помітний, оскільки в медіальних відділах спостерігаються відхилення від норми, які добре візуалізуються. Для отримання поліпшених результатів і більш розгорнутої клінічної картини МРТ виконують із введенням контрастної речовини.
Контрастування дає змогу підсвітити кровоносні судини, при цьому речовина безпечна і швидко виводиться з організму після діагностики. Краще виконувати МРТ головного мозку на томографах потужністю від 1,5 Тесла і вище, а розшифруванням результатів має займатися діагност із відповідною кваліфікацією.
Висновок
Можна дати однозначно ствердну відповідь,
чи показує МРТ склероз гіпокампа. Однак для чіткої постановки діагнозу і розробки індивідуального лікувального плану необхідно застосовувати супутні діагностичні методики, зокрема електроенцефалографію (ЕЕГ) та інше.
Своєчасне виявлення та лікування хвороби допоможе уникнути небезпечних наслідків для здоров’я, купірувати симптоми на ранніх стадіях з використанням лікарських засобів, уникнути необхідності хірургічного втручання з тривалим реабілітаційним періодом.
