Дисплазія кульшових суглобів – це вроджена аномалія, при якій спостерігається частковий або повний вихід головки стегнової кістки з вертлужної западини. Порушення контакту суглобових поверхонь призводить до прискореного зношування суглоба та обмеження функції тазових кінцівок. Для визначення ступеня тяжкості патології та підбору ефективних методів лікування показано МРТ діагностику дисплазії тазостегнових суглобів, яку проводять як дорослим, так і дітям віком від 5–6 років.
Симптоми дисплазії тазостегнових суглобів
У перший рік життя у 3–4% малюків є передвивих стегна – ковзання головки стегнової кістки вгору та назовні. Нестабільність стегна у немовлят пов’язана з високою еластичністю хрящової губи, зв’язок та суглобової капсули; до основних діагностичних критеріїв відносять:
- «симптом клацання» під час проведення провокаційних тестів;
- обмеження відведення стегна;
- асиметрія підягідних складок.
Зазвичай суглоб виправляється самостійно в міру дозрівання сухожильно-зв’язувального апарату, але при значній розбіжності суглобових поверхонь вертлужна западина заповнюється жировою тканиною. Коли дитина починає самостійно ходити, з’являються характерні ознаки порушення функції кульшового суглоба, що погіршують якість життя пацієнта:
- укорочення ураженої кінцівки;
- розворот ступні назовні;
- виражений поперековий лордоз;
- зміна нахилу тазу;
- кульгавість та атрофія м’язів;
- болі в паху, задній та бічній поверхні стегна;
- поклацування та посилення дискомфорту при фізичному навантаженні.
Діагностика дисплазії тазостегнових суглобів
Клінічні прояви дисплазії ТБС малоспецифічні, а при двосторонній дисплазії асиметрія та обмеження рухливості кінцівок малопомітні. Для раннього виявлення диспластичних змін скринінгові огляди педіатра доповнюють візуалізуючими методами: дітям молодше 3 місяців призначають УЗД, після 3 місяців за показаннями – рентгенографію за спеціальними протоколами.
Магнітно-резонансна томографія з інформативності та чутливості перевершує ультразвук та рентгенографію, але метод має обмеження за віком, оскільки маленьку дитину важко змусити лежати нерухомо. Діти старше 5 років на МРТ дисплазії тазостегнових суглобів різного ступеня тяжкості визначаються за характерними змінами суглобово-зв’язкового апарату:
- заворот хрящової губи;
- скошенність вертлужної западини;
- деформація суглобової капсули;
- потовщення поперечної зв’язки.
У зрілому віці дисплазія тазостегнових суглобів на МРТ супроводжується приєднанням запальних процесів та дегенеративно-дистрофічними змінами кісток, зв’язок та хрящової тканини. При низькій інформативності рентгенографії та підозрі на складні форми патології можливе проведення МРТ при дисплазії тазостегнових суглобів дітям молодшого віку із застосуванням седації або наркозу.
Висновок
Якщо результати скринінгу розходяться з клінічною картиною, краще підстрахуватися та зробити МРТ кульшового суглоба для виключення тяжких форм дисплазії та розвитку інвалідних ускладнень. При обстеженні дитини важливо уникати непотрібних хвилювань, пов’язаних із тривалими поїздками та очікуванням у черзі, тому краще записатися на процедуру у найближчій філії СДС на зручний час. Не варто боятися підтвердження діагнозу; точна та своєчасна діагностика – запорука успішної корекції диспластичних аномалій ТБС та краща профілактика коксартрозу.